До вмісту
Підбір за 30 с 0

Коротка історія наручного годинника — від королеви Неаполя до смарт-годинників

Перший наручний годинник зробили для жінки, і він зник. Автопідзавод винайшов ремонтник з Болтона. Перший кварц коштував дорожче за автомобіль.

Годинник, який зник

У 1810 році Кароліна Мюрат, королева Неаполя й сестра Наполеона, замовила в Абраама-Луї Бреге довгастий годинник з репетиром і термометром на браслеті, сплетеному з волосся й золотої нитки. Годинник номер 2639 коштував 4 800 франків, і королева отримала його в 1812 році. Востаннє його бачили в 1855 році, коли приносили в ремонт. Де він зараз, невідомо.

Майже ціле століття наручний годинник вважали жіночою прикрасою. Чоловіки носили кишенькові.

Війна змінила звичку

Під час Першої світової кишеньковий годинник у траншеї був незручним: щоб глянути на час, треба було відпустити гвинтівку. До весни 1917 року майже вся військова реклама годинників продавала саме наручні моделі. Після війни солдати повернулися з ними додому, і чоловічий наручний годинник став нормою.

Автопідзавод від ремонтника

Джон Гарвуд, годинникар з англійського Болтона, який ремонтував годинники, у 1923 році запатентував наручний годинник, що заводиться від руху руки. Заводної головки в ньому не було взагалі, час виставляли поворотом безеля. Перші годинники Fortis-Harwood продали в 1926 році, їх зробили близько 30 тисяч. Велика депресія 1931 року розорила компанію.

Реклама на шиї

У 1927 році Мерседес Глейтц першою з англійок перепливла Ла-Манш. Rolex використав це в рекламі свого водонепроникного Oyster, хоча під час одного із запливів годинник висів у неї на шиї, а не на руці. Реклама місяць стояла на першій сторінці Daily Mail.

Кварцова криза

25 грудня 1969 року Seiko почала продавати Quartz Astron, перший кварцовий наручний годинник. Він коштував 450 тисяч єн, дорожче за тогочасну Toyota Corolla, і помилявся лише на ±5 секунд за місяць. За наступні роки кварц подешевшав, і швейцарська індустрія впала: з 1970 по 1983 рік кількість виробників скоротилася з 1 600 до 600.

Відповіддю став Swatch у 1983 році: пластиковий годинник з 51 деталі, який збирали автоматичні лінії. За два роки його продали понад 2,5 мільйона штук.

Годинник з телефоном

У 2012 році годинник Pebble зібрав на Kickstarter понад 10 мільйонів доларів, а в 2015-му почалися продажі Apple Watch. Але механічні годинники нікуди не зникли: їх тепер купують не щоб знати час, а щоб носити щось живе.

Джерела